Даоська йога являє собою м’яку, повільну практику. Заснували даоську йогу мудреці стародавнього Китаю. Вони помітили, що у внутрішніх органах людини виникають енергетичні блоки, вузли і переплетення, які перешкоджають вільній течії потоку енергії «Ци».

Гуру йога – найважливіша практика буддизму Ваджраяни, висхідна до Будди Шак’ямуні, медитація, в якій учитель уособлює сутність всіх Будд і стає джерелом благословення для учня. У Гуру йозі пробуджуються чотири стани просвітлення, учень отримує благословення тіла, мови і розуму.

Гімалайську йогу відкрив світові відомий індійський учитель йоги Пілот Баба (Махайог Сомнатх Гиріджі). Гімалайська йога – це об’єднання всіх видів йоги, які були розділені людством і часом на різні види йоги:

Засновником Віні йоги є Т.К.В. Дешікачар – син і учень Тірумалаі Крішнамачарьї. Саме завдяки урокам батька він зміг оволодіти стародавньою майстерністю, а потім адаптував її, з урахуванням свого погляду на йогу. Віні йога орієнтована виключно на той результат, якого хоче добитися сам учень.

Заснував школу Брахмачарі йоги відомий майстер Махаріші Картікейя. Брахмачарі йога вдало поєднує в собі асани класичної Хатха йоги, які виконуються статично, з комплексами вправ, що виконуються в динаміці (Стхула Вьяяма і Сукшма Вьяяма). Асани школи Брахмачарі практикується в основному в статиці і містить кілька незвичайних вправ, яких немає в інших методиках.